Застосування мотузок в альпінізмі

Короткі відомості

Використання альпіністами мотузок відноситься до періоду перших альпійських підйомів. Спочатку застосовували кручену льняну мотузку, яка витримувала ривок у 700 кг, проте необхідної надійності вона не надавала. З популярністю гірських підйомів і збільшенням важких маршрутів, технологічно мотузки почали видозмінюватись. Вже у 1950 р. стали з’являтися нові синтетичні аналоги, що дало можливість випускати динамічні мотузки і робити страховку більш дієвою. В 1953 р. компанія «Edelrid» першою випробувала мотузку з плетінням і кабельною конструкцією.

На сьогодні ж розрізняють динамічні та статичні мотузки. За конструкцією вони схожі і складаються з двох головних частин – серцевини і оплітки, яка її захищає та надає звичного округлого вигляду.

Матеріали

Альпіністські мотузки виготовляють з поліамідів. Вони досить міцні, еластичні, витривалі і гідростійкі, вразливі лише при дії кислот.

В деяких випадках поліаміди замінюють поліестерами, які не мають достатньої еластичності, тому не надто надійно тримають вузли.

Іноді у складі таких мотузок зустрічається келар. Це найбільш міцний варіант, але в той же час недовговічний і також довго не тримає вузол.

Кручені чи плетені мотузки?

У виробництві сучасних мотузок застосовують як метод плетення (кабельна), так і кручення. При рівнозначних нитках і товщині, кручення дає більше міцності й рівня динамічних характеристик. Однак плетену мотузку вирізняє більший рівень захисту від механічних навантажень і сонячного випромінювання, так як в її конструкції є серцевина і оплітка.

Типова мотузка подібного виду складається з десятків тисяч ниток, які роз приділяються у 2-3 і більше прямих скручених або сплетених джгутів. Так, відмінну якість можна спостерігати у лінійці «Classic» від бренду «Edelrid». Серцевину мотузки складає 50,4 тис. ниток, кожна з яких, завтовшки 0,025 см і оплітка в 27 000 ниток.

Оплітки завжди виготовлять з яскравих кольорів, що дає змогу безпечно працювати при будь-яких варіаціях їх використання. Спелеологічні або технічні частіше білого кольору.

Діаметри статичної чи динамічної мотузок: 0,9-1,1 см. Технічні, які застосовують в промисловому альпінізмі мають діаметр 1-1,2 см. Судейські у змаганнях можуть бути у межах 1,2-1,6 см.

Увага! Для практичних робіт важлива лише надійність мотузки, її відношення до навантаження, еластичність та зручність у використанні – показники другорядні.

Характеристики

Визначення фактора падіння (ФП)

ФП називають відношення висоти, з якої може впасти вантаж до довжини самої мотузки, виконуючої функції амортизатора. Несприятливий ФП 2, при ньому точка можливого зриву буде розташована на довжину вище мотузки, ніж точка страхування. Якщо зрив відбувається з рівня даної точки – коефіцієнт падіння дорівнює 1.

Довідка: динамічним вважається навантаження, при якому миттєво змінюються величини і вектор руху. Головна риса, що визначає характеристику мотузки в цьому випадку – її здатність до подовження при звичайному використанні і при ініціативному ударі.

Властивості динамічних канатів

Найважливіша експлуатаційна складова – здатність до амортизації удару при ФП 1. Область застосування – альпінізм. Визначаючі норми (згідно EN892UAA):

потужність ривка до 12 кН при ФП 2 і вазі до 80 кг (для напівмотузок або подвійних мотузок, вага – 55 кг);
кількість ударів, які може витримати мотузка при ФП 2 і зазначеною вагою – 5;
подовження – біля 8% при вазі 80 кг і 10% при вазі менше 80 кг;
еластичність – до 1,2;
показник зміщення оплітки по відношенню до серцевини – не більше 4 см.

На мотузці повинно бути присутнім відповідне маркування, де зазначається тип, СЕ-сертифікат і відомості про компанію-виробника. Для визначення ступені динамічності мотузки її тестують, найбільш якісні моделі витримують до 16 ударів.

Недоліки:

м’якість, схильність до швидкого промокання і намерзання;
погана фіксація жумар;
при застосуванні жумар потрібно який час топтатися на місці, доки не вибереться близько 6 м подовження для відриву від поверхні;
при русі жумар можуть виникати підскоки, що спричиняє надмірне тертя мотузки об загострені краї;
мотузку не можна використовувати для статичних навантажень.

Динамічні мотузки бувають декількох видів: одинарні, напівмотузки і подвійні.

Одинарні

Такі мотузки використовують в якості страховки, що затримує падіння с ФП 2. Їх товщина 1,05-1,15 см. При русі вони по черзі проклацується в карабінах. Цей тип мотузки вважається найнадійнішим і простим у використанні, він легше аніж дві напівмотузки, проте важчий ніж подвійний варіант.

Недоліки: менший ступінь захищеності (у порівнянні з подвійною моделлю) від пошкоджень об кригу, гострі краї каменів тощо. Потрібно слідкувати, щоб проходячи повз кожну проміжну точку, мотузка не створювала значних перетинань, це збільшуватиме тертя. Якщо вона проходитиме значну кількість карабінів, при зриві амортизаційні якості не проявляться у повній мірі.

Напівмотузка

Завтовшки 0,85-1 см. При використанні у якості страхування, обов’язково повинна бути спареною, так як сама по собі не витримує ФП 2. Застосування системи з напівмотузок передбачає почергову застібку у різні карабіни і точки. Таким чином будуть утворюватись дві паралельні доріжки справа і зліва від шляху руху.

Важливо! Не можна допускати, щоб напівмотузки між собою перехрещувалися. З цією метою їх підбирають різних кольорів.

Переваги: кількість необхідних карабінів менше, відповідно, навантаження при терті на кожну з мотузок також нижче. Полумотузки доцільно використовувати на складних маршрутах і при швидкісному спуску. Самостійно вони не надто надійні, але мають кращий захист від пошкоджень.

Недоліки: при використанні у якості страховки, потрібні навики, так як схема більш складна. Дві напівмотузки важче і кожна з них не така витривала, ніж одинарна.

Подвійна мотузка

Область застосування така ж, як і в одинарної. При використанні в карабіни проклацують одночасно дві мотузки. Товщина: 0,78-0,9 см. Подвійну мотузку першому у зв’язку легше вибирати, вона зручна при дюльфері, важить менше за інші види.

До недоліків відноситься тонкість мотузки, через це вона швидко перетирається і не може бути використана для перил.

Характеристики статичних мотузок

Статичні або спелеологічні мотузки мають невелику ступінь подовження, що обмежує їх еластичність і витривалість при амортизації динамічних навантажень. ФП 1.

Особливості:

застосування в якості фіксованого навісу (утворення перил, колодязів);
низький рівень поглинання енергії при більших динамічних навантаженнях;
в зв’язку з малою еластичністю, ФП не вище 1;
мотузку в якості страховки застосовують лише зверху.

Норми prEN-1891:

потужність ривку 6 кН при ФП 0,3 і вазі до 100 кг;
мінімальна кількість ривків, яке витримує мотузка – 5 при ФП 1 з вузлом «вісімка» і вагою до 0,1 т;
подовження при вазі 50-150 кг – до 5%;
гнучкість – 1,2;
показних зміщення оплітки відносно серцевини – 1,5 см;
величина статичного зусилля на розрив – 22 кН (з діаметром мотузки 1 см) і 18 кН (з діаметром 0,9 см), при вузлі «вісімка» – 15 кН.

На обов’язковому маркуванні вказується тип мотузки «А» чи «В», її діаметр та дані про виробника. Тип «А» використовують у рятувально-висотних і спелеологічних операціях. Мотузки «В» призначені для невеликих навантажень, мають невеликий діаметр, можуть бути застосовані для дюльферу.

Статико-динамічні мотузки

Такі моделі поєднують у собі найкращі характеристики статичних та динамічних мотузок. В них присутня кабельна конструкція, але складаються вони з трьох елементів: дві серцевини, різні за свої призначенням і оплітка.

Центральна серцевина виготовляється з поліестера або кевлара, попередньо її розтягують, щоб зменшити здатність до подовження під дією навантаження. Друга, закріплена навколо неї – поліамідна, який надає мотузці еластичності. Оплітку також поліамідна.

При звичайних умовах використання (підйом і спуск), навантаження приймається центральною серцевиною, мотузка до ваги 700 кг поводить себе, як статична. Якщо навантаження перевищує 700 кг, серцевина у центрі порветься й забере деяку частину енергії падіння. Далі в роботу вступить поліамідна серцевина, яка більш динамічна.